Благодійний фонд «Віра й правда»
phone
  • (0487) 95-68-13
  • (093) 023-58-91
Контакты
Мы в социальных сетях

Рішення апеляційного суду Одеської області

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Оверіна О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого Оверіної О.В.

Суддів Фальчука В.П. Таварткіладзе О.М.

при секретарі Швець В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Одеської міської ради на рішення суду першої інстанції, яке ухвалив Приморський районний суд м.Одеси від 08.12.2014 року по цивільній справі за позовомОСОБА_2 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування шкоди , заподіяної незаконними діями та бездіяльністю органу місцевого самоврядування, його посадовими особами або службовими особами,-

В С Т А Н О В И Л А

До суду звернувся ОСОБА_2 і, після уточнення позовних вимог, просить стягнути з Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_2 компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 540021,00 грн. солідарно; стягнути з Одеської міської зади, виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_2 сомпенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 80000.00 тисяч гривень солідарно.

В обгрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що він є особою, яка відноситься до категорії дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Розпорядженням Суворовської районної адміністрації м. Одеси №1064/р від 23.10.1997р. ОСОБА_2 був направлений до сирітського закладу у зв'язку з позбавленням волі його матері за вироком суду, а батька юридично позивач не має, так як до свідоцтва про народження його батько записаний зі слів матері.

Вказаним розпорядженням за позивачем було закріплено житло за адресою: АДРЕСА_1. У вказаній квартирі позивач проживав та був зареєстрований.

ОСОБА_2 по 10.09.2007р. перебував у школі-інтернаті №4 для дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування м. Одеси на повному державному утриманні. Опікуна не мав. У період находження у інтернатському закладі, 14.05.2001 року квартира АДРЕСА_2 була приватизована.

Напередодні приватизації позивача безпідставно було знято з реєстрації по вказаній квартирі і приватизацію проведено без ОСОБА_2

На час приватизації повноваження органу опіки та піклування виконувала Суворовська районна адміністрація м. Одеси, вона ж виконавчий орган органу місцевого самоврядування. Виконавчі органи рад є підконтрольні і підзвітні радам.

Суворовська районна адміністрація м. Одеси (вона ж орган опіки та піклування Суворовського району м. Одеси, вона ж виконавчий орган місцевого самоврядування) була своєчасно повідомлена про повернення матері позивача з тюрми та про те, що мати позивача спробує продати квартиру. Однак дієвих заходів для попередження незаконного продажу квартири вжито не було. Після відчуження квартири Суворовська райадміністрація на звернення прокуратури повідомила, що позивача поставлено на облік дітей, які позбавлені житла і житлові права яких потребують захисту, однак позову до суду не подала, права позивача також не захистила.

11.12.2009р. Малиновською районною адміністрацією м. Одеси, за місцем знаходження інтернату, позивач, як особа із категорії дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, був вперше внесений до списків громадян, які мають право позачергового отримання житла, де його черга №345. За таких умов держання житла у найближчий час є фактично неможливим.

Як вважає ОСОБА_2, наслідком невиконання Одеською міською радою та виконавчим комітетом Одеської міської ради належного контролю за діяльністю створеної ними Суворовської райадміністрації з питань опіки та піклування стало: формальне закріплення за позивачем житла; не вжиття заходів для запобігання незаконному продажу квартири, при отриманні попередження від інтернатського закладу: не вжиття заходів для захисту прав позивача після продажу квартири.

Позивач вважає, що з вини органу місцевого самоврядування він являється безпритульною особою.

З 11.12.2009 року (з моменту взяття позивача на квартирний облік) відповідачі не вчинили жодних дій для передачі Малиновській районній адміністрації впорядкованого житла, щоб остання могла виконати закон і вселити ОСОБА_2 до помешкання на протязі місячного строку, як у ньому виникла потреба.

Позивач зазначає, що відповідачі, щорічно вирішуючи питання про розподіл житлової площі порайонно, для подальшого забезпечення житлом, осіб, що потребують поліпшення житлових умов, взагалі не включали до міського плану розподілу житлової площі між громадянами, достатньої кількості житла для осіб із категорії позивача.

Суворовська районна адміністрація м. Одеси з 1997 року неодноразово реорганізовувалася та ліквідовувалася як орган. У 2006 році Одеською міською радою було створено нові районні адміністрації міста та затверджено нове положення по районну адміністрації Одеської міської ради.

Однак, оскільки делегування (переделегування) повноважень в середині органу місцевого самоврядування, між радами та її виконавчими органами, ліквідація, створення нових виконавчих органів рад не позбавляє відповідальності сам орган місцевого самоврядування за шкоду заподіяну юридичним, фізичним особам у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб органу місцевого самоврядування.

Закон не передбачає правонаступництва з власних та делегованих повноважень місцевих рад та її виконавчих органів. Виконавчі органи рад були і є підконтрольними, підзвітними відповідним радам. Таким чином нести відповідальність перед позивачем, як вважає сам ОСОБА_1, повинен орган місцевого самоврядування та виконавчий комітет Одеської міськради. Заподіяна шкода повинна відшкодовуватися за рахунок майна, що перебуває у комунальній власності, або за рахунок коштів місцевого бюджету.

Право на недоторканість житла відноситься до конституційних прав, які не можуть бути обмежені, відноситься до особистих немайнових прав громадян, строк позовної давності на яких не розповсюджується. Складовою частиною права на недоторканість житла є право особи не бути виселеною з житлового приміщення без надання їй іншого інакше як на підставі закону та за рішенням суду.

Оскільки порушення прав позивача, розпочавшись у 1997 році, триває по сьогодні, тому строк для звернення до суду, ОСОБА_2 не вважає пропущеним.

Для відновлення становища, яке існувало до порушення, позивачеві необхідно понести витрати пов'язанні з придбанням 3-кімнатної квартири, площею 50,3 кв.м. Середня вартість такої квартири у м. Одеси становить 50 тисяч умовних одиниць або 540021.00 гривень.

Позивач зазначав, що позбавлення його житла у віці 11 років та набуття ним статусу безпритульної особи спричинило йому моральної шкоди, яку він оцінює в 80000.00 гривень.

У судовому засіданні представник позивача по довіреності ОСОБА_3, позов свого довірителя підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідачів по довіреності ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти позову.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2014 року Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Суд стягнув солідарно з Одеської міської ради (код 26597691), виконавчого комітету Одеської міської ради (код 04056919) на- користь ОСОБА_2 (ІГ1Н НОМЕР_1) компенсацію за заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 540021 (пятсот сорок тисяч двадцять одна) гривня.

Суд стягнув солідарно з Одеської міської ради (код 26597691), виконавчого комітету Одеської міської ради (код 04056919) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 50000 (пятдесят тисяч) гривень.

В апеляційній скарзі представник Одеської міської ради просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення,яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що суд не дослідив всіх обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, заперечення на неї судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 311ч.4 ЦКУ складовою частиною права на недоторканість житла є право особи не бути виселеною з житлового приміщення, крім випадків встановлених законом.

Згідно діючому законодавству України право на житло належить до конституційних прав громадян, які не можуть бути обмежені. Закон не передбачає підстав для виселення сироти чи дитини позбавленої батьківського піклування та повнолітніх осіб з цієї категорії без надання іншого житла.

Згідно ст.1174 ЦКУ шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади... або органу місцевого самоврядування при здійснені нею своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Згідно ст.22ч.1 ЦКУ особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст.22ч.2п.1 ЦКУ збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді , коли суд , виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини , вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин , а за їх відсутності на підставі закону , що регулює подібні відносини , або виходячи із засад і змісту законодавства України .

Обґрунтованим визнається рішення , в якому повно відображені обставини , що мають значення для даної справи , висновки суду про встановлені і правові наслідки є вичерпними , відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами , дослідженнями в судовому засіданні .

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

ОСОБА_2 є особою, яка відноситься до категорії дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Розпорядженням Суворовської районної адміністрації м. Одеси №1064/р від 23.10.1997р. ОСОБА_2 був направлений до сирітського закладу, у зв'язку з позбавленням волі його матері за вироком суду, а батька юридично позивач не має так як до свідоцтва про народження його батько записаний зі слів матері.

Вказаним розпорядженням за позивачем було закріплено житло за адресою: АДРЕСА_1. У вказаній квартирі позивач проживав та був зареєстрований. ОСОБА_2 по 10.09.2007р. перебував у школ і-інтернаті №4 для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, м. Одеси на повному державному утриманні. Опікуна не мав. (а.с.5).

На цей час квартира не була приватизована або викуплена та належала до державного фонду житла.

У цієї квартирі, як пояснили сторони також були прописані сестра позивача ОСОБА_5 а також їх матір ОСОБА_6

14.05.2001 року квартира 40 по пр.. Добровольського 157 в м. Одесі була приватизована ОСОБА_7, як пояснили сторони це дідусь позивача.

У 2001 році спірна квартира була продана ОСОБА_8 Позивач не надав будь яких доказів противоправних дій органів влади , або їх робітників при оформленні приватизації спірної квартири(а.с. 26).

Позивач не ставив питання про визнання приватизації та свідоцтва про право власності на житло від 2001 року недійсними.

Крім цього позивач , не зазначав саме які неправомірні дії посадових осіб призвели до порушення його житлових прав, якими доказами або документами це підтверджується.

Висновок суду, що приватизація житла без врахування інтересів позивача стало наслідком бездіяльності органу опіки та піклування ґрунтуються тільки лише на припушеннях.

Суд в рішення вказує , що Суворовська районна адміністрація м. Одеси (вона ж орган опіки та піклування Суворовського району м. Одеси, вона ж виконавчий орган місцевого самоврядування) була своєчасно повідомлена про повернення матері позивача з тюрми та про те, що мати позивача спробує продати квартиру. Суд вказав , що Суворовська райадміністрація, як орган опіки, вчинила бездіяльність, надавши матері позивача час, щоб виписати того з квартири, оформити; приватизацію та продати помешкання.

Разом з цим у матеріалах справи відсутні докази того , що приватизації квартири займалася ОСОБА_6

З свідоцтва про право власності на житло вбачається, що власником цієї квартири був ОСОБА_7 і саме він продав цю квартиру у 2001 році.

Крім цього тільки 05.04.2005 року ОСОБА_6 була позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_2 09.03.1980 р/н. (цивільна справа 2-3262/2005 року).

За таких обставин судова колегія вважає, що підстав для задоволення позову про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 540021 грн. вартість трьох кімнатної квартири площею 50,3 кв.м. немає.

Крім цього у 1997 році вищевказана квартира перебувала в державному жилищному фонді.

Також не підлягає задоволенню вимоги в частині стягнення моральної шкоди, як не доведенні.

З матеріалів справи також вбачається, що 11,12. 2009 року Малиновською районною адміністрацією м. Одеси ОСОБА_2 був внесений у списки громадян, які мають право позачергового отримання житла.

За таких обставин рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2014 року підлягає скасуванню, з постановкою нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Одеської міської ради виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування шкоди , заподіяної незаконними діями та бездіяльністю органу місцевого самоврядування його посадовими особами або службовими особами,- відмовити.

Керуючись ст. ст. 209, 307,ч1, п.2, 309,314,315,319 ЦПК України, судова колегія,

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу представника Одеської міської ради - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2014 року скасувати, постановити нове рішення - у задоволенні позову ОСОБА_2 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування шкоди , заподіяної незаконними діями та бездіяльністю органу місцевого самоврядування його посадовими особами або службовими особами - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В. Оверіна

Судді В.П. Фальчук

ОСОБА_9

09 июля 2015
© 2015 - 2017 Благодійний фонд «Віра й правда» Charitable Foundation «Faith & Truth» | Пожаловаться на содержимое
Создать сайт бесплатно
Сайт создан на платформе ETOV